Ірина Василівна Мельник — українська акторка театру і кіно, народна артистка України. Її шукають і в театральній афіші, і в титрах серіалів.
Біографія та початок творчого шляху
Ірина Василівна Мельник народилася 30 березня 1962 року у Фастові Київської області. Їй 64 роки.
Акторську освіту здобула в Школі-студії МХАТ імені В. І. Немировича-Данченка, на курсі Віктора Манюкова. Випуск — 1983 рік. Класична студійна школа стала базою для подальшої роботи на сцені й у кадрі.
Ірина Василівна Мельник — народна артистка України. Звання заслуженої артистки України їй присвоєно 2003 року. Вона членкиня Національної спілки кінематографістів України.
У довідках її називають радянською і українською акторкою театру та кіно. Випуск 1983 року припав на останні радянські роки, а основна частина кар’єри пройшла вже на українській сцені. З 1983 до 2001 року вона працювала в Театрі-студії кіноактора при Кіностудії імені Довженка, грала також у київських театрах «АРС», «Золоті ворота» і «Браво».
Театральна діяльність та сценічні образи
Театральна лінія в біографії Мельник — базова, не побічна. З 2001 року вона працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
У виставах цього театру вона грає Альдону в «Терапіях», Нателлу в «Кавказькому крейдяному колі», Марго в «Жіночій логіці», Ліону в «Альбатросах» і Сусідку у виставі «Поїхати не можна залишитися», а в «Легендах Києва» — одразу кілька ролей: Жрицю, Анастасію, Ромку й Міщанинку. На сцені Мельник створює глибокі психологічні образи, поєднуючи драматизм і тонку характерність, — і в класиці, і в сучасному репертуарі.
Без сценічної школи серіальні ролі звучали б інакше. Довгі репетиції вчать тримати характер цілий вечір. У кадрі та сама зібраність працює коротше — і це помітно.
Фільмографія та популярні серіали
Екранні роботи Мельник — це здебільшого живі жіночі характери, без лялькової зірковості. У кіно вона дебютувала 1981 року роллю Жені Верболоз у фільмі «Жінки жартують серйозно».
Серіальна аудиторія часто приходить саме з титрів: побачила акторку і шукає, де вона ще грала. Нижче — кілька робіт від дебюту до останніх років, а не весь архів ролей.
| Рік прем’єри | Назва проєкту | Формат (фільм / серіал) |
|---|---|---|
| 1981 | «Жінки жартують серйозно» | Фільм |
| 1992 | «Серця трьох» | Фільм |
| 2011 | «Костоправ» | Телевізійний серіал |
| 2020 | «Любов з ароматом кави» | Мінісеріал |
| 2021 | «Чому я живий» | Фільм |
| 2021 | «Кава з кардамоном» | Телевізійний серіал |
Визнання, звання та внесок в українське мистецтво
Від випуску школи-студії до ролей у серіалах минули десятиліття. Театр і кіно в цій біографії йдуть паралельно, а не змінюють одне одного.
Екранні ролі останніх років прийшли до акторки з уже довгим сценічним стажем. Офіційні звання й статуси фіксують цей шлях:
- почесне звання: народна артистка України;
- попереднє почесне звання: заслужена артистка України (присвоєно 2003 року);
- професійне членство: членкиня Національної спілки кінематографістів України;
- освіта: випускниця Школи-студії МХАТ (1983 рік).
Нова серіальна аудиторія часто знайомиться з Мельник уже після 2020 року, хоча сценічна робота почалася набагато раніше. Екран театр не замінив: вона й далі виходить на сцену Театру на лівому березі.
