Микола Вересень: біографія, культові телепроєкти та де зараз журналіст

Микола Вересень — голос, який впізнають з першої фрази. Журналіст, телеведучий, справжнє ім’я якого — Микола Костянтинович Ситник. Він вів програми, які в дев’яностих дивилася вся країна, і досі лишається в ефірі.

Походження, справжнє ім’я та роки навчання

Народився 5 січня 1960 року в Києві. За паспортом — Ситник. Прізвище Вересень стало ефірним. В мережі іноді трапляється помилка з місяцем народження, але правильна дата — саме січнева.

Родина в нього наукова. Батько — Костянтин Меркурійович Ситник, відомий український ботанік, академік НАН України. Має брата Сергія Ситника. Виріс у Києві, в середовищі, далекому від телебачення.

Вчився на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка у 1977–1983 роках. Потім — Інститут історії України НАН України у 1987–1990 роках. А ще раніше в біографії був зовсім інший епізод. У 1979–1980 роках працював моряком далекого плавання на науково-дослідних суднах «Михайло Ломоносов» та «Академік Вернадський».

Хронологія кар’єри: від BBC до класики українського ТБ

Англійська мова й історична освіта відкрили йому двері в міжнародну журналістику. Лондонська школа дала звичку ставити прямі запитання і тримати живий ефір.

1989–2001: кореспондент BBC у Лондоні.
1994–1997: «Післямова», «Вікна в світ», «Телеманія».
1997–2001: «Табу», «Без табу» на «1+1».
2002: балотування до парламенту.

У Лондоні працював для української та російської служб BBC. В середині дев’яностих повернувся в український ефір. На «1+1» був автором і ведучим програм «Табу», «Без табу» та «Особливий погляд», а також заступником генерального продюсера студії. У 2002 році пішов у політику — №3 у списку блоку «Команда озимого покоління» до парламенту. До Ради не пройшов і повернувся до журналістики.

Знакові теле- та радіопроєкти Миколи Вересня

Він попрацював чи не з усіма головними каналами країни. Вмів тримати розмову і в записі, і наживо. Його програми завжди були розмовою, а не читанням з суфлера.

Роки виходу	Назва проєкту	Медіамайданчик / Канал
1994–1995	«Післямова»	ТБ
1995–1996	«Вікна в світ»	ТБ
1996–1997	«Телеманія»	ТБ
1997–2001 (перезапуск 2012)	«Табу» та «Без табу»	«1+1»
1998	«5 на 5»	ТБ
2005	«21 вересня»	ТБ
2008	«Попередження»	ТБ
2011–2013	«Без кордонів»	Радіо «Ера»
2014–2015	«Підсумки»	«Еспресо»
2015–2017	«Вересень»	UA:Перший
2015–2017	«Шоу Вересня»	«Радио Вести»
2017	«Дуель», «Люди Вересня»	NewsOne
2017–2021	«Нейтральна територія», «Подія Вересня», «Прямий ефір»	Телеканал «Прямий»
2021–2022	«Вересень»	«Апостроф TV»

Окрема лінія — радіо. На «Ері» та «Радио Вести» вів довгі розмови без картинки. Там усе трималося тільки на голосі й питаннях. Саме цей досвід потім допоміг йому легко перейти в YouTube.

Визнання, нагороди та книги

У дев’яностих його роботу відзначали чи не щороку. Тоді «Табу» дивилися всі. Програма говорила про те, про що інші мовчали:

«Золота Ера» за «Табу», 1997;
Премія «Всенародне визнання», 1997;
«Журналіст року», «Людина року», 1998;
Премія ім. Василя Стуса, 1998;
«Свобода преси» CJFE, Канада, 2005.

Писав і книжки. Видав «Табу» та «Без табу про “Без табу”» у співавторстві зі Світланою Пиркало та Тетяною Ворожко. Це розповідь про кухню програми зсередини. Коротко і без прикрас.

Особисте життя журналіста: дружина та діти

Дружина — Олександра Ситник. У подружжя дві доньки — Олександра, 1981 року народження, та Романа, 1999 року народження. Сім’я живе закрито, світської хроніки уникає.

Вересень свідомо тримає особисте життя поза ефіром. Те, що пишуть у мережі про його здоров'я чи приватні конфлікти, фактами не підтверджено.

Публічність для нього — це робота. Дім лишається домом. Інтерв’ю про сім’ю він майже не дає.

Де зараз Микола Вересень і чим займається

Роботу на каналі «Прямий» завершив у 2021 році. Співпраця з «Апостроф TV» тривала у 2021–2022 роках. Обидва етапи вже в минулому.

З 2022 року працює на каналі «Еспресо». Веде авторські програми, інтерв’ю з експертами й аналітику. Паралельно розвиває власний YouTube-канал @mykola.veresen. Там — розмови про політику і суспільство, відповіді на незручні питання.

Графік у нього щільний. Ефір, записи, стріми. Для глядача, який пам’ятає його ще з «Без табу», знайти його нескладно — він нікуди з медіа не зникав.