Якщо зібрати в одній людині ракетобудівника, філософа, письменника, а ще й пророка — вийде Василь Шевцов. Він точно знає, як працює космос, і не менш упевнено розповідає, як влаштований дух народу. А коли каже, що війна закінчиться навесні, то додає це з таким обличчям, що календар сам перевертається на березень.
Біографія Василя Шевцова з роком народженням і географією дитинства
Василь Юхимович Шевцов народився у 1945 році на хуторі Овечий, що розташований у Недригайлівському районі Сумської області. У той час Україна входила до складу Радянського Союзу, а села ще жили за ритмом повоєнного побуту.
Його родина була багатодітною, він став десятим сином у домі, де знали ціну праці та відповідальності. По материнській лінії походив від гетьмана Михайла Дорошенка, а по батьковій — з роду шевців, тому й прізвище має глибоке ремісниче коріння.
Дитячі роки Василя Шевцова на тлі повоєнної Слобожанщини
Дитинство майбутнього науковця пройшло серед хат із глиняними стінами, запаху свіжої соломи й звуків колісниць, які скрипіли по розмитих дорогах. У шість років він уже сидів за партою сільської школи, а в тринадцять вирушив у Донецький коледж промислової автоматики. Там освоював ази технічної справи, не забуваючи при цьому допомагати батькам і надсилати листи додому на папері, обгорнутому мріями про ракети.
Освітній шлях і наукова діяльність у Дніпровському національному університеті
У 1963 році Василь вступив до фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету. Через шість років почав аспірантуру, а у 1973 успішно захистив кандидатську дисертацію з технічних наук.
Із 1974 року працював на кафедрі проєктування літальних апаратів, викладав курси з конструкції ракет-носіїв і космічних апаратів. У 1995 році заснував аерокосмічну школу при Національному центрі аерокосмічної освіти молоді, яка працює до сьогодні.
Книги Шевцова Василя Юхимовича з етнофілософії, космосу і культури
Василь Шевцов написав низку книг, які поєднують наукову точність і художнє бачення світу. Його твори стосуються міфології, українських звичаїв, філософії буття та зв’язку людини з космосом. Книги часто доповнюються езотеричними символами, глибокими алюзіями та авторською системою світогляду.
| Назва | Рік або приблизно | Тематика / особливість |
|---|---|---|
| Оберіг. Міфи і легенди Ук-Ра-їни | 2010 | народні епічні перекази |
| Рід. Міфи і легенди Ук-Ра-їни | 2015 | продовження теми «Оберіг» |
| Багато званих та мало вибраних | ~2001 | збірка есе чи переказів |
| Буття | 2004 | філософсько-метафізична тематика |
| Віди | 2021 | езотерика, світогляд |
| Всесвіт і Україна | 2023 | зв’язок між космосом і нацією |
| Скарбниця | ~2005 | добірка міфів / переказів |
| Кроки за обрій | ~2007 | символічні описи шляху |
| Куль-Ора | 2025 | (нова публікація на тому самому каталозі) |
Книжки Василя Шевцова утворюють міждисциплінарне поле, де поєднуються фольклор, езотерика, міфологія, філософія, українознавство і навіть астрофізика у метафоричній формі. За жанром це гібриди — між науково‑популярною літературою, культурологічним есе та міфографічним трактатом.
Його трилогія «Оберіг» – «Рід» – «Слово» має структуру «від обрядовості до світогляду». У першій книзі головним стає побутовий ритуал, у другій – колективна пам'ять предків, а в третій – філософське осмислення буття через мову.
Автор цитує давні тексти, відновлює архаїчні моделі мислення і перетворює їх на схему світогляду. Це не просто художні книги, а спроба створити мета-наратив про те, ким є українець, у що він вірив, що втратив і як може віднайти себе у світовому порядку.
Книги на кшталт «Вселенная и Украина», «Куль‑Ора» або «Трислав» – це вже не фольклорна реконструкція, а радше псевдонаукова і духовно-філософська рефлексія. Тут космос розглядається не як фізична система, а як вища форма духовного порядку.
Уривок із «Слова» подає ключ до інтерпретації його творчості:
«Народ, який не знає своїх первинних слів, не може почути себе у Всесвіті».
Цей тип літератури не прагне академічної точності. Він створений для тих, хто шукає відповіді у символах, хоче поєднати коріння з візією майбутнього і читає текст як мантру для розуміння світу.
Василь Шевцов про закінчення війни в Україні і глибинні процеси після перемоги
У своїх публічних виступах Василь Шевцов торкається теми війни як явища історичного і ментального. Він розглядає збройний конфлікт як зовнішній прояв внутрішнього хаосу, який накопичувався десятиліттями. У його словах часто звучить теза, що справжнє завершення війни починається не з паперу, а з очищення думок.
Основні думки Шевцова про війну, перемогу і наслідки:
- Крим повернеться мирно.
Територія повернеться під контроль України без масштабних бойових дій, шляхом природного вичерпання ресурсу впливу. - Донбас зміниться через ментальне очищення.
Населення звільнятиметься поступово від наслідків багаторічної пропаганди і внутрішнього страху. - Війна має два виміри.
Події відбуваються одночасно у фізичному і духовному полі, і лише перемога на обох рівнях створить відновлення держави. - Гармонія в народі — запорука миру.
Повернення територій нічого не означатиме без внутрішнього зцілення українців. - Очищення пройде через правду.
Важливо визнати помилки, зраду, маніпуляції і замінити їх новими сенсами, які об’єднують, а не роз’єднують. - Мир — це наслідок вибору.
Україна має діяти рішуче, але з глибоким відчуттям власного коріння і майбутньої відповідальності. - Війна відкриває сутність людей.
У складних часах проявляється справжнє, і цей досвід стане фундаментом для нового етапу розвитку.
Його думки допомагають зрозуміти, що перемога – це не пункт у переговорах, а процес оновлення на всіх рівнях. Шевцов закликає бачити війну як наслідок духовного відриву від правди, а перемогу – як повернення до відповідальності перед собою і народом. Цей підхід формує не просто політичну позицію, а довготривалу програму відновлення цінностей.
