Буває, чуєш від когось: «У нього стався випАдок» — і щось різонуло. Здається, усе правильно сказано, але звучить якось не так. Насправді правильний наголос у слові вИпадок — на перший склад. І це той випадок, коли дрібниця може багато сказати: чи уважна людина до мови, чи ні. У цій статті розберемося, на який склад падає наголос у слові випадок, як його запам’ятати і чому важливо говорити правильно.
Як правильно сказати – наголос у слові випадок
Отже, головне правило просте: правильний наголос у слові випадок падає на перший склад. Правильно казати вИпадок, а не “випАдок” чи “випадОк”.
Це слово не таке вже й рідкісне — його часто можна почути в новинах, розмовах, офіційних документах. І тому важливо знати, на який склад падає наголос у слові випадок, щоб не допустити помилки там, де все має звучати чітко й грамотно.
Запам’ятайте: вИпадок — і жодного варіанту більше.
Щоб краще запам’ятати – асоціації та підказки
Запам’ятати правильний наголос у слові вИпадок не так вже й важко, якщо прив’язати його до чогось знайомого або логічного. Асоціації працюють краще за зубріння — вони природні й легко спливають у пам’яті, коли треба щось згадати.
Ось кілька простих підказок:
- Уявіть, що це слово вИпадковість — і наголос той самий, на початку.
- Слово вИпадок починається з чогось неочікуваного — тож і наголос теж на початку.
- Перевірте себе: скажіть вголос кілька разів вИпадок, щоб звикнути до звучання.
Такі дрібниці дійсно допомагають — особливо, якщо повторити кілька разів у голос.
Як відмінюється слово випадок у різних формах?
Щоб упевнено вживати слова, важливо не тільки правильно ставити наголос, а й знати, як його змінювати за відмінками. Часто плутанина виникає саме тоді, коли треба сказати «у випадку» чи «без випадку» — і тоді наголос мимоволі збивається. Щоб цього не сталося, давайте подивимось на повне відмінювання слова.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вИпадок | вИпадки |
| Родовий | вИпадку | вИпадків |
| Давальний | вИпадку/вИпадкові | вИпадкам |
| Знахідний | вИпадок | вИпадки |
| Орудний | вИпадком | вИпадками |
| Місцевий | на/у вИпадку | на/у вИпадках |
| Кличний | вИпадку | вИпадки |
Запам’ятати наголос простіше, коли ви бачите слово в різних формах. Наголос завжди залишається на першому складі, незалежно від того, в якій формі вживається слово. Тож неважливо, говорите ви “цей вИпадок”, “у вИпадку”, чи “про вИпадки” — початок слова завжди звучить виразно й правильно.
Тепер ви точно знаєте, на який склад падає наголос у слові випадок — правильно казати вИпадок. Це дрібниця, але саме з таких дрібниць і складається мовна грамотність. Коли ми вживаємо слова правильно, мова звучить природно, а думки — чітко. Це стосується не лише повсякденного спілкування, а й глибших речей — адже слово здатне зберігати пам’ять, як у тих текстах, що несуть історичну вагу. Наприклад, у віршах, присвячених трагедії минулого, про які ми писали тут. Бо коли мова точна — вона сильна.
