Краплі на віконному склі

0
4

У відповідь на один з коментів до задачці про відображення свічки я розповів, що мені взагалі подобається помічати якісь фізичні явища в повсякденному житті, їх фотографувати, а потім, розглядаючи знімки, помічати там ще більше, ніж спочатку побачив оком. Ось сьогодні сфотал крапельки, сконденсировавшиеся з пари на віконному склі (по кліку відкриється велике фото):


В цей раз задачку не ставлю, а пропоную просто помилуватися на різні стадії процесу зростання крапель при осадженні пара на холодну поверхню. Хоча якщо хтось помітить тут щось не зовсім тривіальне, скажіть.

Взагалі, цей процес фізики/хіміки/технологи досліджували вже давним давно в самих різних системах і з самих різних сторін (ось невеликий огляд 1992 року, викладаю на час pdf статті; якщо хто знає огляд краще, скажіть).
Зазвичай тут виділяють чотири стадії: (1) утворення зародків краплі і їх зростання, (2) зростання крапельок через злиття, (3) утворення нових центрів зростання крапель на ділянках, що звільнилися при злитті великих крапель, (4) стікання крапель води.

Я не стежив за зростанням крапель у часі, але зате на фото є ділянки, на яких цей процес протікає в різних стадіях (віконне скло зліва холодніше, ніж справа, тому зліва процес розпочався раніше). А в одному місці ближче до лівого краю відмінно видно стадія 3, відбулася двічі:



І ще цікаво, що в задачі самозбірки наночастинок теж зустрічається схожа фізика. Ось стаття 2004 року в Nature, в якій конденсація крапельок води на субстраті (і подальше їх випаровування) сприяло утворенню регулярної решітки мікроскопічних наночастинок CdSe. Так що коли наступного разу будете дихати на холодне скло, згадуйте і про застосування цього простого процесу в сучасних технологіях 🙂

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here